Судові процеси у справах про захист честі, гідності та ділової репутації зазвичай проводяться відкрито, оскільки принцип гласності судочинства є одним із ключових у демократичному суспільстві. Однак у деяких випадках суд може ухвалити рішення про закритий розгляд справи. Це відбувається з метою захисту особистих даних, комерційної таємниці або в інтересах правосуддя.
Як це відбувається та якими законами регулюється?
Закритий судовий розгляд регулюється процесуальним законодавством. Наприклад, в Україні це:
- Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК) — стаття 6 гарантує відкритість судового процесу, але передбачає винятки.
- Господарський процесуальний кодекс України (ГПК) та Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) також містять норми щодо можливості проведення закритих засідань.
- Закон України “Про доступ до судових рішень” регулює публічність судових документів.
Суд може закрити засідання за власною ініціативою або за клопотанням сторін, якщо є обґрунтовані підстави.
Які справи можуть розглядатися в закритому режимі?
Закритий розгляд застосовується у випадках, коли:
- Оприлюднення деталей справи може зашкодити особі (наприклад, у випадках наклепу, який містить особисту чи інтимну інформацію).
- Потрібно захистити честь, гідність чи ділову репутацію сторін, якщо інформація може завдати їм значної шкоди.
- У матеріалах справи містяться державні або комерційні таємниці.
- Висвітлення справи може призвести до соціальної напруги або порушення громадського порядку.
Чому судді ухвалюють рішення про закритий розгляд таких справ?
Судді керуються необхідністю збалансувати право громадськості на інформацію та право учасників процесу на захист своєї приватності. Основні причини закриття засідань:
- Захист приватного життя – якщо в судових матеріалах є конфіденційна інформація, яка може завдати шкоди учасникам процесу.
- Недопущення повторного поширення наклепу – коли справа стосується неправдивих тверджень, які самі по собі є шкідливими.
- Комерційні інтереси – наприклад, якщо обговорюється репутація компанії або її бізнес-секрети.
- Гарантія справедливого судочинства – щоб уникнути тиску на учасників процесу чи суддів.
Відповідальність за розголошення інформації
Якщо учасники судового процесу порушують вимогу про нерозголошення даних закритого засідання, це може призвести до:
- Адміністративної відповідальності – штрафи за порушення порядку судочинства.
- Цивільної відповідальності – вимоги про компенсацію завданої шкоди.
- Кримінальної відповідальності – якщо розголошення стосується державної чи іншої захищеної законом таємниці.
Наприклад, згідно зі статтею 387 Кримінального кодексу України, розголошення даних досудового розслідування без дозволу слідчого чи прокурора може призвести до штрафу або навіть обмеження волі.
Наприклад, наразі в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом громадянина Г. про захист честі та гідності, ділової репутації, зобов’язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодувати моральну шкоду.
Ухвалою суду вказана справа призначена до розгляду у закритому судовому засіданні.
Проте, із соціальних мереж стало відомо, що один із учасників справи активно розповсюджує компрометуючу інформацію та негативні висловлювання, припущення не лише про іншого учасника справи, а й про роботу суду та головуючого судді по справі.
У зв’язку з цим, суд наголошує, що такі дії учасника ускладнюють розгляд справи та можуть спричинити наслідки, що потягне за собою певну відповідальність.