Дезінформація змінює довіру людей до медіа та підриває авторитет. Основною метою дезінформації є руйнування довіри до правдивої інформації. Ми вже розповідали про те, що дописи з дезінформацією поширюються людьми набагато швидше, ніж правдиві. Таким чином ця загроза є ще більшою.
Вчені підкреслюють, що, враховуючи це, надзвичайно важливим є визначення способів, які можуть допомогти обмежити дезінформацію.
Вже відомо багато прикладів того як дезінформація, внаслідок використання штучного інтелекту, може потенційно загрожувати не лише громадянам, але й навіть безпеці цілих країн.
Світ активно шукає способи врегулювання використання штучного інтелекту (ШІ) з огляду на можливі загрози, які він може нести. Різні країни впроваджують стратегії та закони, спрямовані на захист громадян і регулювання дезінформації, створюваної ШІ.
Європейський Союз ЄС запропонував цифрову стратегію “Europe’s Digital Decade”, яка включає розвиток цифрових навичок, трансформацію бізнесу, безпечну інфраструктуру та цифровізацію державних послуг. До 2030 року 80% європейців повинні мати базовий рівень цифрової грамотності. В рамках стратегії ухвалено закон Digital Services Act (DSA), який набрав чинності 25 серпня 2023 року. Його мета – створити безпечний цифровий простір, де основні права користувачів будуть захищені, зокрема через модерацію контенту та прозорість алгоритмів. Закон покликаний зменшити ризики дезінформації, маніпуляцій та зловживань системами ШІ.
Велика Британія Уряд Великої Британії включив ШІ до списку загроз у “Національному реєстрі ризиків”, підкресливши можливість збільшення дезінформації та економічних загроз. В 2023 році країна оголосила про проведення глобального саміту з безпеки ШІ, спрямованого на узгодження заходів безпеки між провідними країнами та компаніями.
США Національна стратегія США зі ШІ, прийнята у 2021 році, зосереджена на міжнародній співпраці та інвестиціях у розвиток технологій. Законопроєкт “Blueprint for an AI Bill of Rights”, опублікований у 2022 році, містить п’ять основних принципів: забезпечення безпеки систем, захист від дискримінації, конфіденційність даних, прозорість цілей використання та наявність альтернатив для автоматизованих систем. Окремо Каліфорнія запропонувала регулювання щодо повідомлення користувачів про використання ШІ для прийняття рішень.
Регулювання діпфейків у США Штати, такі як Техас, Каліфорнія та Міннесота, прийняли закони для боротьби з діпфейками, спрямованими на маніпуляцію виборами та створення шкідливого контенту. Закони передбачають штрафи та кримінальну відповідальність за розповсюдження неправдивого або порнографічного контенту без згоди особи.
Сінгапур У 2019 році країна прийняла Закон про захист від брехні та маніпуляцій в Інтернеті (POFMA), спрямований на протидію поширенню неправдивої інформації. Закон дозволяє уряду обмежувати доступ до акаунтів і ботів, що розповсюджують дезінформацію, із можливими штрафами до 100 тисяч сінгапурських доларів та ув’язненням до 10 років.
Україна У 2020 році затверджено Концепцію розвитку штучного інтелекту, а при Міністерстві цифрової трансформації працює комітет з регулювання ШІ. Українські експерти вивчають міжнародний досвід, зокрема британський підхід, для створення збалансованого регулювання. Щорічно в Україні проходить форум з питань ШІ, де обговорюються світові тенденції та правові аспекти.
Експерти наголошують на складності регулювання дезінформації, особливо діпфейків. Регуляторні системи повинні враховувати інтереси всіх сторін – від розробників до користувачів. Серед ключових ризиків виділяють маніпуляції громадською думкою, втрату робочих місць та порушення права на приватність.
Світові зусилля щодо регулювання ШІ спрямовані на балансування між інноваціями та безпекою, захистом прав людини та економічним розвитком.