У справах про захист честі, гідності та ділової репутації важливо не лише довести, що інформація є недостовірною. Не менш важливо — правильно визначити, кого саме треба притягнути до відповідальності. Інакше суд просто не зможе розглянути справу по суті.
Суд не може “додумати” замість позивача
Позов до неповного кола відповідачів — це не просто технічна помилка. Це підстава для відмови в задоволенні позову, як показує нещодавня судова справа, розглянута Касаційним цивільним судом Верховного Суду.
У цьому випадку чоловік подав позов до суду, вимагаючи спростування недостовірної інформації, яка була поширена на вебсайті інтернет-видання. Проте відповідачем він вказав лише автора матеріалу, оскільки на сайті зазначалося, що публікація є “особистою думкою”, яка не обов’язково відображає позицію редакції.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, пояснивши: власник вебсайту, який забезпечив технічну можливість поширення спірної інформації, не був залучений до справи як співвідповідач. А суд не має права залучати нових відповідачів без ініціативи самого позивача.
Що сказав Верховний Суд?
Верховний Суд підтвердив позицію попередніх інстанцій. Суд роз’яснив:
- Належними відповідачами у таких справах є автор інформації та особа, яка її поширила — наприклад, власник сайту, сторінки чи акаунту.
- Якщо в позові згадано лише одного з них — це неповне коло відповідачів, і це може зробити розгляд справи неможливим.
- Суд не має права самостійно “додавати” відповідачів у справу без клопотання позивача.
Згідно з Цивільним процесуальним кодексом України (ст. 51), лише позивач має право подати клопотання про залучення співвідповідача до завершення підготовчого провадження. Якщо цього не зроблено — суд розглядає справу в межах наданих йому даних.
Чому це важливо?
У позовах про захист честі та гідності дуже часто йдеться не лише про автора слів, а й про платформу поширення — медіа, сайт, сторінку в соцмережі, блог-платформу тощо.
Позивач має самостійно встановити, хто саме був причетний до публікації, її розміщення та поширення, і подати позов до всіх належних осіб.
Практичний висновок
Подаючи позов про захист честі, не можна обмежуватись лише тим, хто написав текст. Потрібно враховувати:
- Хто створив технічну можливість для поширення?
- Хто контролює ресурс, де це опубліковано?
- Хто може видалити або спростувати матеріал?
Якщо хоча б один із цих ключових учасників не буде вказаний у позові — справа ризикує завершитись відмовою у розгляді, незалежно від змісту самої інформації.
Висновок Верховного Суду: у подібних справах позивач несе відповідальність за визначення складу відповідачів. Якщо цього не зроблено належним чином — суд зобов’язаний відмовити у позові.
Джерело: Юридична газета
На основі постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду