Касаційний цивільний суд Верховного Суду (КЦС ВС) нагадав, що вибачення не є передбаченим законом способом захисту гідності, честі та ділової репутації при поширенні недостовірної інформації.
Позиція Верховного Суду
Конституція України гарантує кожному свободу думки та слова, а також право вільно висловлювати свої погляди та переконання. Виходячи з цього, суд не може зобов’язати відповідача публічно вибачатися перед позивачем, оскільки законодавство не передбачає примусове вибачення як спосіб судового захисту.
На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 13 березня 2024 року у справі № 712/10999/22 (провадження № 61-13517св23).
Суть справи
Позивач звернувся до суду, заявивши, що відповідач поширив у Facebook недостовірну та негативну інформацію про нього. Крім того, під цим дописом з’явилися образливі коментарі. Позивач стверджував, що такі дії завдали шкоди його діловій та громадській репутації.
Він вимагав від суду:
- визнати інформацію недостовірною та такою, що принижує його честь і гідність;
- зобов’язати відповідача публічно вибачитися та спростувати поширену інформацію в тій же групі у Facebook;
- стягнути 60 тис. грн моральної шкоди.
Рішення судів попередніх інстанцій
Суди частково задовольнили позов, визнавши інформацію недостовірною та принизливою. Відповідача зобов’язали спростувати її, опублікувавши вибачення у Facebook, а також виплатити 20 тис. грн моральної шкоди. Апеляційний суд зазначив, що висловлювання відповідача містили об’єктивно образливі формулювання, які не можна вважати допустимими оціночними судженнями.
Висновки Верховного Суду
КЦС ВС скасував попередні рішення та відмовив у задоволенні вимог щодо визнання інформації недостовірною і спростування її. При цьому суд зменшив суму компенсації моральної шкоди до 10 тис. грн, оскільки висловлювання відповідача все ж мали образливий характер.
Суд дійшов висновку, що поширена інформація не містила безспірних тверджень про факти, а ґрунтувалася на оціночних судженнях, які є складовою критики. Згідно зі ст. 277 ЦК України, оціночні судження не підлягають судовому захисту, оскільки їх неможливо довести або спростувати.
Також Верховний Суд нагадав, що:
- Оціночні судження можуть містити сатиру, гіперболи та алегорії, які не підлягають спростуванню.
- Якщо суб’єктивна думка висловлена в брутальній чи принизливій формі, що завдає моральної шкоди, відповідач може бути зобов’язаний її компенсувати.
- Суд не може примушувати особу публічно вибачатися, оскільки це суперечить принципу свободи вираження поглядів, закріпленому в ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Ці висновки узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з рішенням у справі «Редакція газети “Правоє дєло” та Штекель проти України» (№ 33014/05, 2011 р.).