Про це у статті на сайті mind.ua розмірковує адвокат, старший юрист ЮФ Redcliffe Partners Олександр Зубрицький і висловлює обґрунтовані сподівання, що з часом культура перевірки інформації перед її поширенням у публічному просторі візьме гору над клікбейтними заголовками.
У статті “Публікації у медіа: судові тренди щодо захисту ділової репутації у 2024 році” автор зазначає, що коли певні висловлювання в публікації чи відеоматеріалі, розміщених у ЗМІ, є негативними та завдають шкоди особі, але виражені у формі оціночних суджень, то особа має можливість реалізувати право на відповідь.
Для цього впродовж 20-ти днів із дня поширення інформації необхідно звернутися з заявою до редакції медіа та вимагати опублікувати «Відповідь», у якій особа надає власне тлумачення й оцінку обставин, які висвітлені таким медіа. Вимоги до заяви та відповіді встановлені Законом України «Про медіа», який набрав чинності в березні 2023 року.
Якщо редакція відмовиться опублікувати відповідь потерпілої від негативної інформації особи, то суд може захистити її честь, гідність і ділову репутацію, та зобов’язати медіа своїм коштом здійснити відповідну публікацію у власному друкованому виданні чи на інтернет-ресурсі.
Звісно, це може відбутися у випадку звернення потерпілої сторони до суду. Іноді, є складнощі у ідентифікації реального власника видання або домену. Проте, спостерігається тенденція, коли суди встановлюють реального власника веб-сайту за сукупністю доказів і розглядають спір.
Закон України «Про медіа» передбачає низку вимог до суб’єктів онлайн-медіа, зокрема щодо розкриття реєстрантів доменного імені, контактних даних, а також санкції за невиконання вимог закону.
Таким чином, Верховний Суд фактично дозволив заявляти позовні вимоги про видалення публікації або відеозапису з мережі Інтернет. Раніше такі вимоги трактувались як цензура, і в їх задоволенні суди відмовляли.
Джерело: https://mind.ua